16 нових політв’язнів, 46 арештів і 286 затримань — підсумки 2017 року в Криму

02.02.2018
Оцініть статтю: 
(143 оцінки)
admin
Зображення користувача admin.

4 смерті, 16 політв’язнів, 286 затримань, 340 допитів, 62 обшуки, 46 арештів та 104 штрафи — такими виявилися підсумки 2017 року для кримчан, нелояльних до окупаційної влади, за результатами моніторингу Кримськотатарського ресурсного центру.

— Із цих даних можна зробити висновок, що окупаційна влада продовжує репресивні дії. […] На відміну від минулого року, ми бачимо більше системності — репресії не пов’язані з певними датами, важливими для кримськотатарського народу та українців, — зазначив Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, на презентації результатів моніторингу в Українському кризовому медіа-центрі 31 січня.

Найбільше затримань і допитів сталося у квітні та жовтні 2017 року (74 і 56 затримань, 74 і 61 допитів відповідно), найбільше обшуків — у жовтні-листопаді (12 і 19) відповідно. Пік арештів припадає на лютий (12) і жовтень (10). Затриманих у жовтні звинуватили у причетності до організацій «Хізб ут-Тахрір» і «Табліги Джамаат». Жертвами обшуку стали активісти і стрімери, які наживо транслювали правопорушення з боку окупаційної влади, акції під судами тощо.

Двоє кримчан загинули за невстановлених обставин, ще двоє — внаслідок дій російських силовиків. Віталій Арсенюк, місіонер «Свідків Єгови», заарештований окупаційною владою, помер 27 червня після судового засідання. Ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка загинула 27 листопада під час затримання силовиками РФ. Мудессіра Ісаєва та Енвера Авуша знайшли мертвими у березні 2017 року.

— Ми їх відносимо до жертв, але продовжуємо встановлювати обставини. І, гадаю, показовим буде те, як окупаційна влада розслідуватиме чи не розслідуватиме ці справи і чи знайдуть винних, — зазначив Ескендер Барієв.

Із 16 політв’язнів, заарештованих минулого року, 15 — кримські татари. 4 інкримінують причетність до релігійної організації «Табліги Джамаат», 6 — участь у «Хізб ут-Тахрір». 4 заарештували у так званій «справі Веджіє Кашки», нібито за вимагання, 1 — у справі «українських диверсантів». Ще одного засудили до 1 року і 3 місяців позбавлення волі за пости у соцмережах.

Зафіксували 515 порушень права на справедливий суд і належну правову допомогу.

— Ми можемо побачити, що в Криму проводиться цілеспрямована робота з утримання під вартою кримськотатарських та українських активістів. На судових засіданнях систематично незаконно продовжують термін утримання під вартою, відхиляють апеляційні скарги, не пускають на судові засідання родичів і друзів. Також були випадки перешкоджання діяльності адвокатів, — зауважив Ельвір Сагірман, менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру.

Загальна сума штрафів, накладених на активістів, перевищує 5 млн рублів. Найбільший з них — 3,5 млн — призначили Редвану Сулейманову, фігуранту «справи українських диверсантів». Зарему Умерову оштрафували на 300 тис. рублів за коментарі у соцмережах. Але більшість штрафів — у межах 10–20 тис. рублів.

Абсолютна більшість громадян, щодо яких застосовувалися репресії, є кримськими татарами.

— Із 4 жертв у 2017 році 3 — кримські татари; із 16 зниклих безвісти за весь період окупації 12 — кримські татари. Із 286 затримань 248 — кримські татари, із запрошених на допит 340 осіб 286 — представники корінного народу Криму, — навів приклади Ескендер Барієв.

Зафіксували також 43 випадки порушення свободи мирних зібрань (до дня народження Тараса Шевченка, річниці депортації кримських татар тощо), більшість із них — у жовтні (щонайменше 35 учасників одиночних пікетів проти репресій). Крім того, серед порушень зазначають етапування заарештованих у Криму громадян України та призов кримчан до Збройних сил Російської Федерації, що є порушенням ст. 51 Женевської конвенції. За 2017 рік до російської армії залучили 5000 кримських призовників.

Рефат Чубаров зазначив, що представники Меджлісу регулярно піднімають тему репресій у Криму на міжнародній арені.

— Є думка, що для того, щоб заохотити Путіна сісти за стіл переговорів, треба зробити якісь компромісні кроки йому назустріч. Наша позиція полягає у тому, що будь-які компроміси з Путіним до того, як Росія покине окуповані українські території, будуть заохочуванням агресора до подальших репресій, — наголосив лідер Меджлісу кримськотатарського народу.

Матеріали до презентації звіту Кримськотатарського ресурсного центру про порушення прав людини у Криму у 2017 році (УКМЦ, 31.01.18) — за посиланням.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.