Відомий азербайджанський науковець з теплом згадує Львів

Відомий азербайджанський науковець з теплом згадує Львів
22.01.2018
Оцініть статтю: 
(29 оцінки)
admin
Зображення користувача admin.

Наприкінці минулого року Україну відвідав відомий азербайджанський політолог і релігієзнавець Теймур Атаєв. Він побував у Києві та Львові, взяв участь в наукових заходах і провів кілька зустрічей з представниками громадськості та студентської молоді.

У столиці пан Атаєв був одним з учасників міжнародної науково-практичної конференції «Мусульманська спадщина в Південній Україні: історія, культура, релігія», виступивши з доповіддю «Про деякі нюанси зміни демографії Криму в 2 пол. XVIII століття». У Львові гість із Баку мав виступи в Музеї Івана Франка, узяв участь у II міжрелігійному круглому столі «Гідність людини в християнстві та ісламі», що відбувся в Українському католицькому університеті (УКУ), та прочитав лекцію про красу й гармонію в Ісламі для студентів кафедри сходознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Повернувшись на батьківщину, науковець виклав свої враження про столицю Галичини в матеріалі «Львів очима гостя з Азербайджану», що був оприлюднений на сайті «КорреспонденТ».

Висловивши захват музеями Львова, старовинною архітектурою міста, віддавши належне львівським кав’ярням, вік багатьох з яких становить не десятки, а сотні років, Теймур Атаєв твердить:

«Якщо й далі вилічувати вартості Львова, то, напевно, цей текст буде неймовірно довгий…. Але не тому, що кожен може висловити своє бачення красот і пам'ятних штрихів міста, а через справжню наявність тут цікавого, історичного, що плавко перетікає в сучасність».

Теймур Атаєв пише про постать видатного просвітителя українського народу, Івана Франка:

«Неймовірної широти особистість, його думки актуальні у всі часи й не тільки для України! Напевно, тому варто пильніше придивитися до його спадщини».

Азербайджанський релігієзнавець згадує й традицій львівської релігійної толерантності, що має передісторію:

«Ще 1356 року король Казимир III надав Львову магдебурзьке право, яке подарувало людям, що „живуть у цьому місті, а саме вірменам, євреям, сарацинам, русинам (українцям. — Авт.) та іншим будь-якого стану“ можливість користуватися рівними правами відповідно до їхніх звичаїв <...> Водночас мешканці міста мали змогу на основі магдебурзького права вести будь-які судові справи, що можуть виникнути між ними. А в разі „небажання здійснювати суд за магдебурзьким правом“ дозволялось вирішувати питання „судом своєї нації“, нехай і „під головуванням міського старости“.

У першій міській хроніці Львова, датованій XVII століттям, галицький поет, історик і бургомістр Львова Бартоломей Зиморович писав: „Зі стількох народів, що різнилися мовою, звичаями, обрядами та вірою, складався двірський почет князя Лева“. Але „щоб безладно не осідала така вельми змішана громада“, князь розділив її відповідно до „громадських звичаїв народів, що складали населення міста“: „для русинів, як своїх, було надано сторону, вигідну зі сходу; для євреїв і подібних правовірних сарацинів — з півдня; для вірмен і татар <...> визначена ділянка з півночі, а для себе та свого двору обрав Лев частину західну, бо попередньо вона вже була забудована замком“.

<...> Уже в одному з документів за 1382 рік згадані „доми по вулиці Татарській“. Від цієї вулиці йшла дорога на польський Краків, а Краківська брама була збудована 1386 року й спочатку називалася Татарською. І тепер вулиця Краківська — одна з центральних у Львові.

Тож те, що нинішні львів'яни відчинили двері для вимушених переселенців із Криму, зокрема кримських татар, мусульман, — зовсім не випадково», — зазначає Теймур Атаєв і додає, що міська влада вважає на ісламські традиції нових жителів міста:

«2015 року Виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення про відведення на Голосківському кладовищі земельної ділянки загальною площею 0,35 га для поховання за мусульманською традицією».

Науковець пише й про ісламський культурний центр у Львові:

«Він має ім'я знаменитого львів'янина — Мухаммада Асада (Леопольда Вайса), що народився в єврейській родині. „Я мусульманин, — підкреслював він у творі «Шлях до Мекки», — але водночас у мене західні корені. Таким чином я можу говорити інтелектуальною мовою Ісламу і Заходу“. Звідси — ґрунт для міжрелігійних діалогів у Львові. В одному з них у грудні 2017 року взяв участь автор (в Українському католицькому університеті. — Авт.).

Толерантність виявляється і в тому, що львів'яни та гості міста можуть скуштувати вишукані страви в багатьох ресторанах національної кухні, зокрема кримськотатарському та єврейському».

Повний текст статті Теймура Атаєва — за посиланням.

Довідка: Теймур Октайогли Атаєв (нар. 1962) — азербайджанський політолог, релігієзнавець, публіцист. Директор аналітичних проектів Бакинського громадського об’єднання «Ідрак», що діє на засадах поміркованості й толерантності, закликає до мирного співіснування, порозуміння та діалогу мусульман між собою та з представниками інших релігій. Автор понад 800 статей, опублікованих в Азербайджані, Україні, Росії, країнах Центральної Азії, Європи та в США.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.