Базовий шаріатський принцип: «Все є дозволеним, окрім того, що є забороненим»

Базовий шаріатський принцип: «Все є дозволеним, окрім того, що є забороненим»
05.02.2018
Оцініть статтю: 
(188 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов прокоментував негативну реакцію деяких мусульман на відзначання Всесвітнього дня хіджабу. Сутність незадоволеності супротивників цієї дати, покликаної актуалізувати питання дискримінації мусульманок через їхнє прагнення носити хустину — мовляв, Дня хіджабу не існувало за часів пророка Мухаммада (мир йому!), тому це є великий гріх та страшне нововведення.

На своїй сторінці в соцмережі Facebook шейх Саід пише, що саме спонукало його відповісти у публічний спосіб на подібні закиди:

— Дуже агресивна річ — неофітський максималізм. Вже вкотре в цьому пересвідчуюсь. Неофіти — важка зброя радикалів. От живе себе людина дуже далека від Ісламу, а щодо дотримання релігійних норм, так і поготів. А долучившись до мусульман, вирішує, що до нього/неї, звісно, ніхто нічого не розумів, і саме він/вона є покликаним бути великим просвітником, тому негайно потрібно всіх цих невігласів, що через великий багаторічний досвід дійшли до певного розуміння майбутнього мусульманської спільноти в Україні, навчити правильно розуміти Іслам. І що характерно, агресії, нахабності та вимог — через край!

Люди реально з цим живуть, ненавидячи всіх, хто не відповідає максимально звуженому та спрощеному сприйняттю світу, дуже агресивно та вороже сприймаючи все, що не схвалили сім-вісім ультраконсервативних діячів з пустелі, розпіарених за шалені гроші на купі сайтів. Створюється ілюзія, що лише вони і є богословами Ісламу, а інших або немає, або вони і поруч не стояли. Ось що зелений нафтобакс робить, коли він щедро вкладений не в доброчинність, а в просування окремої групи сайтів та в піар окремих ультраконсервативних думок.

Насправді все інакше, і реальний світ відрізняється від інтернет-простору так само, як справжня їжа відрізняється від картинок їжі в Інтернеті.

Зараз запустили цілу істерику з приводу Всесвітнього дня хіджабу. Як прокоментував один зі сторонніх спостерігачів-немусульман: «Складається враження, що найбільшими противниками права на недискримінацію через хіджаб є самі мусульманки у хіджабах». І він правий! Адже замість того, щоб визнати необхідність привертати увагу суспільства до дискримінації мусульманок, консервативно налаштовані особи кричать, що Дня хіджабу не існувало за часів пророка Мухаммада (мир йому!), тому це є великий гріх та страшне нововведення.

Оскільки є у суспільстві такий виклик, то потрібно на нього відповідати.

Чи кожне щось нове у житті людей потрібно вважати неприпустимим нововведенням, що обов’язково має бути забороненим? Вочевидь, що ні. Базовий шаріатський принцип, що має назву «ібаха», декларує: «все є дозволеним, окрім того, що є забороненим». Тобто якщо в суспільних питаннях на щось немає чіткої однозначної заборони, то це вважається припустимим та дозволеним для вірян.

Насправді заборон не так багато, вони є доволі невеликим сегментом порівняно з великою кількістю дозволеного. Тому мене дивують мусульмани, що навпаки все забороняють, перевертаючи базові ісламські принципи з ніг на голову. Іслам не прийшов, щоб зробити життя людей нестерпною в’язницею. Іслам є завжди сучасною, актуальною та дієвою релігією, покликаною полегшити життя людей. Повертаючись до питання, чи все нове є забороненим, можна впевнено сказати, що ні. Те, що зараз сприймається як невід’ємна частина ісламської культури, за часів життя пророка Мухаммада (мир йому!) просто не існувало.

Приклади? Будь ласка!

1. Халіф Омар наказав ввести мусульманський календар хіджри, якого за життя пророка не існувало. І це зараз загальноприйнятий мусульманський календар.

2. Халіф Осман канонізував текст Корану, що до нього не був повністю зібраний, записаний та затверджений. Зараз всі мусульмани світу читають текст Священного Корану, що був канонізований саме під керівництвом Османа.

3. Намісник Єгипту Маслама ібн Мухалляд аль-Ансарі першим побудував біля мечеті мінарет. До нього мінаретів в мечетях не існувало, а зараз мінарет сприймається як невід’ємна частина, як символ мечеті.

4. Той самий халіф Осман запровадив проголошення двох азанів перед деякими молитвами, і вони досі читаються в багатьох мечетях світу, зокрема й в Мечеті Пророка в Медіні.

5. На ранньому етапі розвитку ісламської цивілізації хтось (щодо автора досі тривають дискусії) зробив півмісяць символом мечеті. І зараз півмісяці прикрашають бані молитовних домів та верхівки мінаретів від Священної Мекки до найвіддаленіших міст.

І таких прикладів велика кількість. Хтось вигадав стелити на підлоги в мечетях килими, хтось — прикрашати мечеті витонченими каліграфічними надписами, геометричними та рослинними орнаментами. Зверніть увагу, все перераховане є не просто частиною суспільного життя, а має прямий стосунок до релігійного культу. А про дозволеність того, що не несе в собі гріховності та є частиною суспільного життя соціуму, взагалі немає сенсу дискутувати. Погодьтеся, божевільним буде виглядати той, хто заперечуватиме дозволеність користування автобусом або туалетним папером, тому що за часів пророка Мухаммада (мир йому!) їх не було.

Тож шановні брати і сестри, користуйтеся розумом, яким наділив вас Аллаг, і не ігноруйте дендрити та аксони, сіру речовину вашого мозку, кількість якої Всевишній дав вам найбільше, аніж всім іншим створінням, для особливо нездогадливих ще й багато разів звернувся у Священному Корані словами: «Невже ви не розумієте?».

 
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.